Kомпоненты, приборы, оборудование      
 |  Главная |  Каталог предприятий Украины |  Схемотехника |
 

Раздел на реконструкции, некоторые ссылки могут не работать!
  • Аудио
  • Безопасность
  • Бытовая электроника
  • Видео
  • Видеокамеры
  • Высоковольтные
  • Генераторы
  • Измерения
  • Интерфейсы
  • Коммутация
  • Компьютер
  • Медицина
  • Моделирование
  • Передатчики
  • Питание
  • Обработка данных
  • Предусилители
  • Радио

  • Веб-мастерам
    и писателям:
    Биржа статей. Продать - купить статью. Уникальные статьи: готовые и на заказ.


    Назад
       Простий блок живлення радіолюбителя-початківця
    М.Г. Маслюк
    Блок живлення (БЖ) формує 5 вихідних напруг (+15 В; +12 B; +9 B; +6 B; +5 B) і забезбечує вихідний струм 1 А. БЖ зберігає роботоздатність при коливаннях напруги мережі від 190 до 250 В, має захист від перегріву, короткого замикання на виході. Беззаперечною перевагою БЖ є можливість використання усіх його вихідних напруг одночасно. Це дає можливість радіолюбителю збирати в єдину систему конструкції, які потребують різної напруги живлення. Наприклад, радіолюбитель може зібрати спочатку радіоприймач, який потребує напруги живлення 9 В, а потім доробити до нього підсилювач ЗЧ, який живиться напругою 15 В, і заживити їх разом від даного БЖ. Іншою суттєвою перевагою БЖ є його надзвичайно високий коефіцієнт стабілізації. Він тим більший, чим менша вихідна напруга використовується. Наприклад, коефіцієнт стабілізації напруги +6 В дорівнює добутку коефіцієнтів стабілізації мікросхем DA1...DA4 (рис.1) і складає 1,6х1013. Це дозволяє, при потребі, використовувати БЖ як джерело еталонної напруги для перевірки вимірювальної техніки, наприклад, мультиметра (що є особливо актуальним, коли мультимер не має індикації розряду батарей). Принцип роботи. Випрямляч БЖ виконаний по мостовій схемі. Конденсатори С1, С3 перешкоджають проникненню радіозавад з мережі. Вихідні напруги стабілізуються мікросхемами DA1...DA5. Причому кожна наступна напруга формується з попередньої (вийняток становить напруга +5 В). Завдяки цьому на мікросхемах створюється малий спад напруги, що ставить їх у комфортні умови роботи. Наявність вихідних напруг контролюється світлодіодами VD5...VD9 червоного кольору свічення. Ці світлодіоди також забезпечують мінімально допустимий вихідний струм мікросхем (при високоомному навантаженні) та розрядку конденсаторів С2...С8 (після закінчення роботи). Вихідні напруги додатково фільтруються конденсаторами С4...С8. Слід зазначити, що величина максимального вихідного струму 1 А справедлива лише при використанні однієї вихідної напруги. При використанні ж декількох вихідних напруг одночасно сума їхніх струмів не повинна перевищувати 1 А . Конструкція та деталі. Трансформатор Т1 повинен забезпечувати на конденсаторі С2 напругу величиною 20,3 В при струмі споживання 1 А і номінальній напрузі мережі 220 В. Вторинна обмотка трансформатора повинна бути намотана проводом діаметром не менше 0,8 мм. Якщо не потрібен такий великий вихідний струм (1 А), то можна застосувати і менш потужний трансформатор. Якщо немає потреби в напрузі +15 В, то мікросхему DA1 можна вилучити і застосувати трансформатор з меншою напругою вторинної обмотки. Детальніше з методикою розрахунку трансформатора можна ознайомитися в [2]. Резистори - будь-якого типу вказаної на схемі потужності. Діоди VD1...VD4 - з будь-яким буквенним індексом. Світлодіоди - будь-які, з максимально допустимим прямим струмом 15-20 мА. Вимикач SA1 - будь-якого типу, на напругу 250 В. Гнізда XS1-XS5 - типу ОНц-ВГ 4-5/16-Р (застосовується у вітчизняних магнітофонах та підсилювачах ЗЧ). Мікросхеми DA1...DA5 встановлюють на спільний радіатор, без ізолюючих прокладок. Загальна площа радіатора повинна бути не меншою 500 см2 (термін "загальна" вказує на те, що враховується площа усіх поверхонь радіатора, тобто, у випадку пластинчатого радіатора, враховується площа передньої, задньої та торцьових його поверхонь). Доцільним є використання одностороннього ребристого або голчастого радіатора. При використанні радіатора такого типу мікросхеми розміщують на тій його стороні, що не містить ребер (голок), а сам радіатор - на задній стінці корпуса або замість неї, ребрами (голками) назовні. Для кріплення мікросхем до радіатора бажано застосовувати спеціальні пружинні затискачі (вони притискають нижню частину корпуса мікросхеми до радіатора) - це покращить тепловий контакт. Перед кріпленням мікросхем поверхню радіатора зачищають наждачною шкуркою ("нулівкою"), а коли є можливість, то й полірують. Процесу кріплення мікросхем до радіатора слід приділити особливу увагу - від надійності та якості цього кріплення залежить надійність та якість роботи усього БЖ. Мікросхему DA1 встановлюють посередині усього радіатора, оскільки на ній розсіюється найбільша потужність. Замість вказаних на схемі типів мікросхем можна використати мікросхеми наступних типів: KP142EH8Д (DA2), КР142ЕН8Г (DA3), КР142ЕН5Г (DA4), КР142ЕН5В (DA5). Цоколівка мікросхем серії КР142 показана на рис.2. Конденсатор С1 має бути припаяний до внутрішнього виводу вторинної обмотки Т1. Налагодження. Процес налагодження полягає в перевірці напруги на конденсаторі С2 та вихідних напруг БЖ при підключеному навантаженні. І підборі, при потребі, кількості витків вторинної обмотки трансформатора Т1. Для цього до виходу "5 В" БЖ підключають резистор опором R = 5,1 Ом та потужністю Р > 5 Вт (резистор можна скласти з трьох послідовно з'єднаних резисторів потужністю 2 Вт, два з яких мають опір 2 Ом, а третій - 1 Ом) і вимірюють напругу на конденсаторі С2. Вона повинна становити 20,3 + 0,8 В або 20,3 - 1,0 В (при напрузі в мережі 220 В). Оскільки напруга в мережі постійно змінюється, то на час вимірювань БЖ бажано підключити через стабілізатор. Якщо напруга на конденсаторі С2 виходить за вказані межі, необхідно скоригувати кількість витків вторинної обмотки Т1. Від значення напруги на конденсаторі С2 залежить, за яких змін напруги мережі зберігатиметься роботоздатність БЖ (стабілізація вихідної напруги). Так, при напрузі на конденсаторі С2, рівній 20,3 + 0,8 = 21,1 В, БЖ зберігатиме роботоздатність за напруги в мережі від 182 до 240 В. При напрузі на С2 20,3 - 1,0 = 19,3 В працездатність зберігатиметься за напруги мережі від 200 до 262 В. А при номінальному значенні 20,3 В - за напруги від 190 до 250 В. Це не означає, що при виході напруги мережі за вказані межі БЖ вийде з ладу. Просто при зниженні напруги мережі нижче нижньої межі мікросхема DA1 вийде з режиму стабілізації, і напруга на її виході стане меншою 15 В. А при перевищенні верхньої мережі і максимальному струмі навантаження мікросхема DA1 буде перегріватися, і спрацює її захист від перегріву, що також призведе до зменшення напруги на її виході. При поверненні напруги мережі в задані межі стабільна робота БЖ відновиться. Слід зазначити, що напруга на конденсаторі С2 зменшуватиметься з прогрівом трансформатора Т1. Це пов'язано з тим, що при підвищенні температури опір обмоток трансформатора зростає. Тому, для більшої достовірності, вимірювання напруги на С2 слід проводити не раніше, ніж через 15 хв. після підключення до БЖ навантаження. Після того, як значення напруги на С2 під навантаженням відповідатиме вимогам, навантаження відключають і вимірюють напругу на С2 без навантаження. Вона не повинна перевищувати 29,0 В. Якщо напруга вища, значить, ви використали надто малопотужний трансформатор (у нього великий внутрішній опір) - слід використати більш потужний. Інакше, при збільшенні напруги мережі, напруга на С2 стане більшою за максимально допустиму вхідну напругу мікросхеми DA1 (35В) і мікросхема вийде з ладу. У випадку заміни трансформатора, налагодження повторюють спочатку. Далі переходять до вимірювання вихідних напруг БЖ. Спочатку вимірюють значення напруг без навантаження. Вони повинні мати такі величини: 15 + 0,6 В; 12 + 0,48 В; 9 + 0,36 В; 6 + 0,21 B; 5 + 0,18 В [1]. Після цього до виходу "5 В" знову підключають навантаження і ще раз вимірюють значення напруг - вони і надалі повинні залишатись у вказаних межах. Якщо це не так, то несправна відповідна мікросхема або поганий її тепловий контакт з радіатором (для виявлення цього дефекту вимірювання вихідних напруг БЖ під навантаженням, як і у випадку з вимірюванням напруги на конденсаторі С2, слід проводити не раніше ніж через 15 хв. після підключення навантаження, щоб мікросхеми і радіатор встигли прогрітися). Значення вихідної напруги "6 В" під навантаженням можна виміряти, підключивши до виходу "6 В" резистор опором R = 620 Ом і потужністю P > 6 Вт (при цьому навантаження від виходу "5 В" відключають !) На цьому налагодження можна вважати завершеним. Література 1. Микросхемы для бытовой радиоаппаратуры : Справочник.- М.: Радио и связь, -1989.- 384с. 2. Справочник по схемотехнике для радиолюбителя. Под ред. В.П. Боровского - К. : Техника, -1987.- 432с. 3. Галкин В.И. и др. Полупроводниковые приборы : Справочник.- 2-е изд., перераб. и доп.- Мн. : Беларусь, -1987.- 285с.


     SVITEL © 2014  Мир электроники.  Admin  При перепечатке и цитировании активная гиперссылка на сайт обязательна. Rambler's Top100